Медична сестра консультує
Важливо навчити дитину правильно розподіляти час для виконання уроків, змінювати види занять з різних предметів, робити перерви між ними по 10 -15 хвилин, під час яких знімається напруга, відпочивають очі. Бажано влаштувати дитині зручний шкільний куточок. Стіл для занять ставлять так, щоб світло падало ліворуч. Світло від настільної лампи (60 Вт) не повинне бити в очі і засліплювати дитину. Неправильне освітлення і неправильна висота столу і стільця можуть привести до порушення зору і осанки. Щоб при письмі зменшувалося навантаження на хребет, сидіти потрібно прямо, спираючись на спинку стільця, не навалюватися грудьми на стіл; ноги в гомілковостопному, колінному і тазостегновому суглобах зігнуті під прямим кутом; потрібне рівномірне навантаження на обидві половини тазу; голову слід тримати вперед, відстань від очей до столу − 25 см. Ранок дитини повинен розпочинатися з гігієнічної гімнастики, комплекс вправ слід підібрати з урахуванням його здоров'я і функціональних особливостей. До занять в школі проводиться ввідна гімнастика, мета якої − підготувати організм до усидливості, підвищити рівень функціонування усіх систем, скоротити період входження в ритм занять в школі. Її тривалість 7 −10 мін, включає вона 5 − 7 вправ (ходьба, стрибки, нахили, повороти і завершальні рухи на увагу, які виконуються не по показу, а по розповіді). Таку гімнастику доцільно проводити і перед виконанням домашніх завдань. Під час навчальних занять передбачаються короткі перерви для фізкультхвилинок, гімнастики для очей (щоб змінити позу, поглибити дихання, поліпшити кровообіг голови дати відпочинок очам). Для молодших школярів корисні рухливі ігри, естафети. До названих рухових моментів додаються уроки фізкультури, заняття в спортивних гуртках і секціях, походи, прогулянки з елементами рухливих ігор. Дуже корисні ходьба на лижах, гра у баскетбол, волейбол. Займатися окремими видами спорту школярі починають в різному віці, залежно від фізичної підготовки дитини і особливостей того або іншого.
П
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА ЛЬОДУ
На льоду необхідно поводитися обережно. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка та неміцна. Проте, лід може підвести нас восени, взимку і навесні.
Підозрілі місця, яких потрібно уникати:
- лід біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);
- поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід;
- лід, покритий товстим прошарком снігу;
- місця, де б’ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;
- лід біля берега.
Порядок дій людини, яка провалилася під лід:
1. Не піддаватися паніці, необхідно утримуватися на плаву, уникаючи занурення з головою.
2. Кликати на допомогу.
3. Намагатися вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;
4. Намагатися якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу.
5. Вибравшись на лід, необхідно перекотитися та відповзти в той бік, звідки прийшли, де міцність льоду вже відома.
6. Необхідно перевдягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його.
7. Виконувати будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною.
8. Сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, за можливості випити чогось гарячого.
Порядок дій людини при рятуванні потерпілих на льоду:
1. Покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то діяти необхідно продумано й обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
2. Протягнути потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу тощо або кинути мотузку, зв’язані паски тощо. Якщо усе-таки необхідно вийти на лід, потрібно лягти на нього й повзти по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе мотузку чи пасок.
3. Знаходячись якомога далі від ополонки (краю крижини), необхідно протягнути потерпілому палицю, жердину чи кинути мотузку (трос). Якщо мотузка (трос) закріплена на березі і не вистачає її довжини, то, міцно тримаючись за кінець мотузки однією рукою, протягнути потерпілому другу руку.
4. Витягаючи потерпілого, потрібно попросити його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Діставши утопаючого, не можна дозволяти йому підійматися на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
5. Поклавши потерпілого на берег у безпечне місце, необхідно викликати швидку медичну допомогу (тел. 103), надати йому першу долікарську допомогу, необхідну при охолодженні організму.
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Найголовніше не панікувати і правильно оцінити ситуацію: НАРОДНА СЛУЖБА ПОРЯТУНКУ 101
Обережно: бурульки!
Нестійкі погодні умови — відлига вдень і заморозки вночі — сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків із похилим дахом) та великих деревах.
• Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.
• Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.
• У жодному разі не заходь за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.
Правила поведінки під час ожеледиці:
• Ходи не поспішаючи, ноги злегка розслаб у колінах, ступай на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятай, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходь із будинку заздалегідь.
• У разі порушення рівноваги швидко присядь — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
• Падай із мінімальною шкодою для свого здоров'я. Відразу присядь, щоб знизити висоту. У момент падіння зберись, напруж м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотися — удар, спрямований на тебе, зменшиться.
• Не тримай руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
• Обходь люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування.
• Ідучи тротуаром, не проходь близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.
• Не перебігай проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. Пам'ятай, що через ожеледицю значно збільшаться відстань гальмівного шляху.
• Якщо ти впадеш і через деякий час відчуєш біль у голові й суглобах, нудоту — терміново звернися до лікаря.
Переохолодження та обмороження.
В період морозів, існує ризик переохолодження та обмороження людей. У зв’язку з цим, утримуйтесь від тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо при сильному вітрі та високій вологості.
Для нормальної циркуляції крові носіть просторий одяг, щоб між його шарами залишався прошарок повітря, який утримуватиме тепло. Пам’ятайте, що одяг зі штучних матеріалів погано захищає від морозу. У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом.
Не одягайте тісне або без устілки взуття, брудні шкарпетки, бо це створює передумови обмороження. Людям, в яких сильно пітніють ноги, у взуття необхідно вкладати теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні. Вони поглинають вологу та залишають ноги сухими.
Не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу. Найкращий варіант – рукавички з водовідштовхуючої тканини, яка не пропускає повітря, з хутром всередині. Слідкуйте за обличчям дітей або тих, хто йде з Вами. Особливо звертайте увагу на зміну кольору носу, вух та щік. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути. Це може призвести до більш значних пошкоджень.
Перед виходом на прогулянку бажано поїсти (Вам необхідна додаткова енергія) та взяти з собою термос із гарячим чаєм. Слід враховувати, що у дітей терморегуляція ще не налагоджена, а в осіб похилого віку при деяких хворобах порушена. Ці категорії найбільш піддаються обмороженню та переохолодженню. Тож враховуйте це під час планування прогулянок. Пам’ятайте, що перебування дитини на морозі не повинно перевищувати 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти її в теплому приміщенні.
Ховайтеся від вітру, де вірогідність обмороження зростає. Не вживайте алкогольні напої, адже сп’яніння сприяє високій втраті тепла, в той же час викликає ілюзію тепла. Додатковим негативним фактором є неможливість сконцентруватися на перших ознаках обмороження. Не паліть на морозі, бо це зменшує периферійну циркуляцію крові й робить кінцівки більш уразливими до дії холоду.
Пам’ятайте, що першою стадією замерзання є озноб - намагання організму виробити додаткове тепло і прискорити рух крові. Коли станете відчувати, що починаєте замерзати, негайно зайдіть до теплого приміщення для зігрівання та огляду місць потенційного обмороження. Якщо такої можливості нема, робіть інтенсивні фізичні вправи: розмахування руками, присідання тощо. При замерзанні рук спробуйте відігріти їх під пахвою.
Поки запас тепла у Вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури та повертається у кінцівки. Однак, при подальшому охолодженні, організм вже не може справитись із зігріванням крові. Тоді вмикається інший механізм - відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" колі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).
Повернувшись додому після тривалого перебування на морозі, обов’язково впевніться у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. В разі необхідності, своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки.
Слід зазначити, що на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через голову. Отже, щоб не мерзли ноги слід утеплювати голову. В протилежному випадку настає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно паморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину заставляти рухатись або тормошити, то результат може бути трагічним - холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку.
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ПОЛІОМІЄЛІТ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКУ
Поліомієліт неможливо вилікувати, але цій смертельно небезпечній хворобі можна запобігти завдяки вакцинації. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до п'яти років, саме тому перше щеплення діти отримують у перші місяці життя.
Як передається поліомієліт
Поліомієліт – це гостре інфекційне захворювання. Поліовірус поширюється від людини до людини через фекалії та слину, найчастіше - через брудні руки, заражену їжу та воду.
Захворіти на поліомієліт може кожна невакцинована людина - і дитина, і дорослий. Але найбільш сприйнятливі до вірусу поліомієліту діти у віці до 5 років.
Перебіг хвороби характеризується ураженням ЦНС, виникненням паралічів. Хвороба може призвести до смерті.
Симптоми і лікування поліомієліту
Інкубаційний період після зараження людини поліовірусом може тривати від 4 до 35 днів, після чого може розвинутися поліомієліт. При цьому прояви хвороби можуть бути різними:
- Жодних симптомів — без будь-яких проявів хвороба протікає у понад 70% випадків, що робить її особливо небезпечною для оточуючих.
- Грипоподібні симптоми — лихоманка, головний біль, біль у животі й горлі, нудота і блювання — протягом кількох днів може проявлятися один чи кілька з них. За такої форми хвороби, яка виникає у 25% випадків, вірус розповсюджується найактивніше, залишаючись непомітним через схожість з симптомами грипу.
- Рухові розлади — сильний біль у вражених м’язах і рухові розлади аж до повного паралічу, який може розвинутися за кілька годин. Параліч може вразити ноги, руки, плечі, груди, живіт, обличчя.
Ураження дихальних м’язів часто призводить до смерті. При одужанні після поліомієліту функція вражених хворобою нервів і м’язів не відновлюється.
Дуже рідко симптомом ураження поліовірусом центральної нервової системи також буває менінгіт.
На сьогодні не існує спеціального противірусного лікування поліомієліту.
Ускладнення поліомієліту
Близько 5% хворих помирають. В основному - через порушення дихання при паралічі дихальної мускулатури.
У одного з 200 хворих розвиваються деформації хребта і кінцівок, що стають причиною інвалідності.
Інші небезпечні ускладнення поліомієліту – пневмонія, міокардит, важкі шлунково кишкові розлади з кровотечею, проривом, виразками, кишкова непрохідність.
Профілактика поліомієліту
Вакцинація - єдиний надійний спосіб запобігти поліомієліту. Шістьох доз вакцини достатньо, щоби сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя. Згідно з Календарем профілактичних щеплень, оптимальний час для введення вакцин:
- 1 щеплення - 2-й місяць життя дитини (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
- 2 щеплення - 4-й місяць (інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ));
- 3 щеплення - 6-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
- 4 щеплення - 18-й місяць (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
- 5 щеплення - 6 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ));
- 6 щеплення - 14 років (оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ)).
В Україні є достатньо якісних і ефективних вакцин, закуплених за кошти державного бюджету.
Охоплення щепленнями:
За підсумками 9 місяців цього року, в Україні рівень охоплення щепленнями проти поліомієліту є достатньо низьким.
За 9 місяців поточного року проти поліомієліту вакциновано 47,9% дітей до 1 року, 46,6% дітей віком 18 місяців, 61,9% дітей 6 років та 60,4% віком 14 років.
Якщо такі темпи будуть зберігатись до кінця року, то рівень охоплення щепленнями дітей досягне лише 62%.
Чи можна вакцинувати від поліомієліту дітей з хронічними хворобами
Дуже важливо забезпечити вакцинацію дітей з хронічними захворюваннями, оскільки вони більш вразливі до інфекцій.
Справжні протипоказання до щеплення ОПВ — це надзвичайно рідкісне явище. Їх може визначити ваш лікар. Протипоказання на строк більший за два тижні може визначити тільки імунологічна комісія.
Чому так важливо, щоб усі діти пройшли вакцинацію
Якщо достатня кількість людей у країні є вакцинованими (понад 95%), розповсюдження вірусу припиниться. І навпаки, якщо у країні діти залишаються невакцинованими, це може призвести до розповсюдження вірусу та нових випадків захворювання.
Центр громадського здоров’я закликає батьків вчасно вакцинувати дітей від поліомієліту і надолужити пропущені щеплення.
Педикульоз
Зустрічаються 3 види вошей: головні, платтяні та лобкові, найчастіше – головні. Головна небезпека вошей полягає в тому, що вони можуть переносити збудників висипного та зворотного тифу, волинської гарячки.
Як же відбувається зараження вошами?
Воші переносяться тільки від людини до людини. Зараження відбувається при торканні голів (волосся і, особливо, довгого) носія вошей та не зараженої людини. У окремих випадках зараження може відбутися і через особисті речі, якими користується людина, наприклад, шапка, шарф, а також через спільні рушники, гребінці та інші побутові речі.
Переважне зараження дітей пов’язане з тісним їх контактом в дитячому закладі, обміном особистими речами. Якщо ваша дитина часто чеше голову, особливо за вухами та на потилиці – не виключена можливість, що у неї воші. Найкращий спосіб виявити воші – провести дуже густим гребінцем по пасму волосся, а потім уважно його оглянути. Якщо ви знайшли головних вошей у своєї дитини, не приховуйте цього. Повідомте про це, в першу чергу, вихователя, вчителя та медсестру в школі чи дитячому садочку.
Як позбутися вошей?
Після того, як ви знайшли вошей або їх яйця, треба якомога швидше почати лікування такими ефективними засобами, як Делацет, Ніттіфор, Хігія, Педилін, Педицид, Пермін, Лавінал та інші, які можна придбати в аптеці. Точно дотримуйтесь інструкції, яку отримаєте разом з упаковкою препарату.
По можливості проводьте обробку, знявши весь одяг з верхньої частини тулуба особи, чию голову ви обробляєте. За допомогою ватного тампона рясно зволожте волосся препаратом згідно інструкції, накрийте ретельно все волосся голови поліетиленом (наприклад, чепчиком для душа), і туго зав’яжіть хусткою та залиште на необхідну по інструкції експозицію.
Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом. І негайно приступайте до видалення гнид, адже більшість дезінсектантів діють лише на дорослих комах. Санітарну обробку голови проводьте одночасно з кип’ятінням натільного одягу та постільної білизни у 2% розчинікальцинованої соди протягом 15 хвилин, потім прасують їх з обох сторін.
Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою та тяжко хворих заборонена. У цих випадках доцільно використовувати механічний засіб звільнення від вошей.
Якщо зараження у групі дитячого садка або в школі не припиняється, у більшості випадків причиною є невиявлений носій вошей. Тодіможе допомогти тільки одночасне лікування всіх дітей групи, а також членів їх родини.
Після обробки
Після обробки препаратами огляд голови слід проводити кожен день. Якщо протягом кількох днів після обробки з’являються нові воші, обробку препаратами слід повторити через 7 днів, а гниди видалити.
По можливості волосся краще коротко підстригти.
Тільки після видалення всіх гнид дитина має право відвідувати колектив.
Причиною повторної появи вошей може бути:
Тому при обробці обов’язково треба прослідкувати, щоб ретельно була пов’язана косинка і целофан без доступу повітря до обробленої поверхні голови.
Рекомендуємо виконувати деякі важливі поради:
Основним в профілактиці педикульозу є виконання правил особистої гігієни:
У дітей дошкільного віку волосся потрібно оглядати щодня, звертаючи особливу увагу на скроні, тім’я, потилицю. У дітей більш старшого віку волосся треба оглядати щотижня, при цьому світле волосся потребує більш ретельного огляду.
Запобігає розповсюдженню педикульозу і ретельне дотримання санітарно-гігієнічного режиму в квартирах, дитячих закладах, перукарнях, гуртожитках.
