Поради для батьківської громади
Як зберегти психоемоційне ЗДОРОВ'Я під час соціальної ізоляції?
Вимушена ізоляція з сучасним світом, для збереження фізичного здоров'я української нації — може призвести до погіршення соціального здоров'я особистості для усіх вікових категорій. Адже соціальна складова стосується функціонування людини в суспільстві: це її здатність зберігати та використовувати стосунки з іншими людьми, її соціальні зв’язки, ресурси, здатність до спілкування і його якість.
«Золоті правила» для батьків:
слід пам’ятати, що ізоляція — це стрес як для дорослих, так і для малечі;
пояснити, що боятись — це нормально. Страх — емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху — у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.
батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, — потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера.
Отже,чого не варто робити батькам:
різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.
Поради батькам щодо профілактики стресових ситуацій у дітей:
Організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги - заняття спортом, танцями, рухливі ігри.
Користуйтеся можливістю зайвий раз обняти, погладити дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні телексні контакти дуже корисні для зняття напруги.
Поговоріть з дитиною про ті почуття, які вона пережила або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчували тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці відчуття - нормальні людські реакції на складні ситуації.
Будь-яка, навіть маленька дитина потребує пояснень того, що відбувається. Для неї важливо знати чому батьки тривожаться, сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї і місті. Постарайтесь пояснити їй це коротко та спокійно.
Щодо почуття страху, то важливо запевнити дитину, що боятися - це природно. Що сміливі люди - теж бояться. Проте їм вдається впоратись із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’язково впорається.
Підтримуйте надію на краще.
Якщо реакція дитини , на вашу думку, є надмірними або незрозумілими вам, якщо симптоми повторюються без особливих змін, якщо ви турбуєтесь- зверніться за консультацією до психотерапевта.
