Поради для учнівства
Наприкінці XX та початку XXI ст. особливо важливого значення набуває інформація. Усе частіше нам потрібно володіти швидкими й точними даними про предмет діяльності. Причому своєчасність отримання потрібної інформації стає надзвичайно важливою. У цей час найбільш зручним способом одержання й передачі різноманітної інформації є використання всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет.
Будь обережним! В Інтернеті є, звичайно ж, своя небезпека. Сьогодні немає засобів впізнання особи, з якою спілкуєшся, тому важко перевірити інформацію щодо співрозмовника. Є дуже багато випадків, коли себе видають за інших, приписуючи собі гарну зовнішність, риси характеру, захоплення тощо. Подумай, чи хотів би ти спілкуватися з нещирою людиною? Існують випадки потрапляння в рабство через мережу Інтернет. Дівчата та хлопці листуються з особами, які пропонують роботу за кордоном або одруження. Також існують випадки, коли за допомогою спілкування просять надіслати фотокартки, а потім, використовуючи монтаж, створюють фотокартки і розміщують на сайтах для дорослих. З поширенням використання Інтернету з'явилося таке явище, як spam. Це коли на поштову адресу приходять листи з рекламними пропозиціями. Іноді за день їх може надійти від одного до 50. Уберегтися від цього дуже важко. Також Інтернет використовується шахраями, які можуть вимагати гроші, наприклад, на організацію допомоги. Як правило, дається тільки рахунок для перерахування грошей, немає ні координат організації, ні інформації, якою діяльністю вони займаються, як довго існують тощо. Або надсилається інформація про виграш грошей або якоїсь речі. Для того, щоб отримати приз, треба зателефонувати за номером телефону, який є платним. А потім приходить великий рахунок за телефон. Проблемним питанням є питання безпеки даних. Комп'ютери, підключені до глобальної мережі, стають більш уразливими. І нема ніякої гарантії, що дані не використовують інші.
Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті для підлітків
Раніше хуліганів можна було зустріти на вулиці або в навчальному закладі, та зараз вони частково перейшли в Інтернет. Цифрові технології відкрили багато нових можливостей, на жаль, для шахраїв також. У результаті цього і виник кібербулінг.
Кібербуллінг складається з безлічі методів для залякування і цькування своїх «потенційних жертв»:
-
Анонімні погрози – пересилання листів без підпису на електронну адресу своєї «потенційної жертви», в яких прописані образи, залякування, часто з використанням ненормативної лексики.
-
Переслідування – довготривала часта розсилка своїй «потенційній жертві» через мобільний зв'язок та електронну пошту повідомлень, а в подальшому – шантажування її якимись фактами з її ж особистого життя.
-
Використання особистої інформації – отримання особистої інформації про «потенційну жертву» через злам її електронної пошти або сторінки в соціальних мережах і використання для шантажування чи знущань.
-
Флеймінг – це обмін короткими емоційними репліками між двома людьми – агресором і «потенційною жертвою» (іноді, агресорів може бути декілька). Мета агресора – принизити «жертву» і, тим самим, отримати від цього задоволення.
-
Хеппіслепінг – це відеоролики, в яких зняті реальні сцени насильства. Найчастіше ці ролики розміщуються на таких ресурсах, де їх можуть переглядати мільйони людей. Природно, такі ролики в більшості випадків «заливаються» в мережу без згоди «потенційної жертви».
1. Не поспішай
Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кібер-простір. Не відповідай на принизливі чи загрозливі повідомлення, доки не порадишся з дорослими. Перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю.
2. Будуй свою репутацію
Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки – «нетикетом» (новоутворення від англ.. net –мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, але існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.
3. Поважай факти
Зберігай підтвердження факту нападів. Якщо тебе неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків або друзів за порадою. Можна зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками (дорослими) в зручний час.
ЩО ІГНОРУВАТИ?
Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-булінг на початковій стадії і зупиниться. Досвідчені форумчани послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами – ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
КОЛИ ІГНОРУВАТИ НЕ ВАРТО?
Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.
Якщо ви стали очевидцем кібер-булінгу, існує три типи правильної поведінки:
1)виступити проти булера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно),
2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібер-булінг – це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві),
3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.
Можливе тимчасове блокування
Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер.
Булінг не знає меж — він є у кожній країні світу та здатен лишати по собі слід ледь не на все життя.
Не думайте, що з булінгом ви зобов’язані впоратися самостійно, і що, якщо ви поскаржитеся комусь або попросите допомоги означатиме, наче ви слабка людина. Самостійно пережити цей досвід — не ознака вашої сили, адже булери саме цього і прагнуть. Цькувальники хочуть домогтися вашої ізоляції, хочуть, аби ви почувалися безпорадно, вони думають, що виглядатимуть сміливцями, поставивши вас у таке положення. Коли ви ні з ким не говорите про булінг, то у вас складається враження, наче ніхто не розуміє, через що ви проходите і ніхто не може допомогти — і такі монологи у голові стать все голоснішими й голоснішими.
Часто діти бояться стати ябедами, тобто донощиками. Але якщо відвідування школи перетворюється для вас у сильний стрес, якщо вам складно переступати поріг цієї будівлі, або ви остерігаєтеся, що хтось казатиме вам неприємні речі, зачіпатиме чи штовхатиме, то ви маєте про це повідомити. Таким вчинком ви не доносите на когось — ви захищаєте себе.
Агресори не схильні булити людину, яка знаходиться в групі, тож впевніться, що навколо вас є друзі, люди, з якими ви спілкуєтеся і яким довіряєте. Розуміння того, що на вашому боці є захисники, люди, готові у будь-який момент підтримати, дійсно допомагає.
Для тих, хто потерпає від цькувань, найголовніше, пам’ятати, що булінг — це не прояв сили агресора, а, навпаки — прояв його слабкості. І якщо ви можете віднестися з жалістю до цієї людини — що зробити дуже непросто — ви можете захистити своє внутрішнє «Я» від його поведінки.
Захищатися від агресорів всередині так само важливо як і зовні. Одне дослідження проаналізувало групу людей, котрих затримали як політичних в’язнів у Східній Німеччині. Вони зазнавали психологічного та фізичного насилля. І десять років потому майже дві третіх в’язнів продовжували боротися з посттравматичним стресовим розладом, і лише одна третя — ні. Чому? Менша група переборола насильників у власній свідомості. Попри те, що вони корилися охоронцям та підписували липові зізнання, всередині себе вони були вищі над цим усім. Таємно вони відмовилися вірити у свою поразку, натомість уявляли, як рано чи пізно отримають тріумф.
Якщо ви піддаєтеся булінгу, не забувайте нагадувати собі про всі ті хороші та красиві речі, що у вас є. Ви, як і більшість із нас, знаходитеся тут, аби зробити світ кращим. Немає такої людини, яка б усім подобалася, тож якщо вас хтось не любить і цькує, це зовсім не означає, що всі інші не бачать тих прекрасних якостей, які у вас є.
Булери постійно намагаються вигадати способи, які б змусили нас почуватися принижено. Але через яку причину вас би не цькували — саме вона і робить вас унікальною людиною! Вони називають вас товстим чи товстою? Виправте їх: ви не товстун, вас просто легше побачити. Вони кажуть, що у вас великий ніс? Скажіть їм, що дихати вам значно простіше, ніж іншим. Все у вас унікальне, таке, як ніщо інше у світі.
Зупиніться на хвилинку і зрозумійте — те, що ви збираєтеся зробити чи сказати, може мати далекосяжні наслідки. Вас пам’ятатимуть за вашими вчинками та словами. Тож подумайте: як ви хочете запам’ятатися? Як добра людина чи зла?
Ви можете зробити це одразу або пізніше. І ваша підтримка може бути як простим повідомленням у соціальних мережах, так і пропозицією сидіти поруч. Правильне тактовне втручання у ситуацію, коли когось цькують, може принести користь, але такий варіант протистояння булінгу не універсальний і не завжди всім підходить.